Музика!

 З різних видів емоцій музика втілює головним чином настрій. Широко представлені в музичному творі також емоційні сторони інтелектуальних і вольових якостей особистості (і відповідних процесів). Це дозволяє даному виду мистецтва розкривати не тільки психологічні стани людей, але і їхні характери. У максимально конкретному (але не перекладному на мову слів), досить тонкому і «заразливому» вираженні емоцій музика не знає собі рівних. Саме на цьому засноване широко розповсюджене визначення її як «мови душі».
Музиці доступний зміст різних родів: епічне, драматичне, ліричне. При цьому, однак, у силу її необразотворчої природи найбільш близька їй лірика.
Матеріальним втіленням змісту музики, способом його існування служить музична форма — та система музичних звучань, у якій реалізуються емоції, думки й образні представлення композитора. Навіть узяті окремо, музичні звучання мають вже первинні виразні можливості. Кожне з них здатне викликати фізіологічне відчуття задоволення або невдоволення, порушення або заспокоєння, напруги або розрядки, а також синестезичні відчуття (ваги або легкості, тепла або холоду, темряви або світла і т.д.) і найпростіші просторові асоціації.
У кожному музичному творі з окремих елементів його форми в процесі їхнього об’єднання складається загальна структура, що складається з декількох приватних структур. До останніх відносяться структури: мелодійна, ритмічна, ладогармонійна, фактурна, темброва, динамічна й ін. Особливе значення має тематична структура, елементами якої служать музичні теми (разом з різними видами і стадіями їхньої зміни і розвитку). У більшості музичних стилів саме теми є матеріальними носіями музичних образів.
                                                                        
Висновок
Стрімкість еволюції музичного мислення в нашу епоху — загальновизнаний факт. Відновлення і новаторство стали нормою, повторення за вчителем — чи ледве не дурним тоном. Важко підшукати у відомій нам історії музики інший період, що більш відповідав би ситуації саме катаклізму, чим ХХ сторіччя. Разом з тим нове в сучасній музиці, особливо другої половини ХХ століття, показує не просто подальший розвиток старих традицій, а вихід за їхні межі. Сучасна музика має розгалужену структуру, виникають нові види музичних творів.